Блог учителя трудового навчання Лежніної С.П.: 9 клас Трудове Навчання

Фотографії, з виконаними виробами, висилати на пошту: lezhnina1964@gmail.com

07.06.2022

Тема. Мій стиль.

Практична робота.

Розробити свій власний стиль.

Усім творчих успіхів!

24.05.2022

Тема. Оздоблення виробу. Остаточна обробка виробу.

Ми пошили сумки, для яких використовували вторинну сировину (старі джинси або другий одяг). Її необхідно якось прикрасити, щоб вона була красива, неповторна.

Практична робота.

1. Повторити правила безпечної праці при шитті.

2. Виконати остаточну обробку сумки (дошити сумку).

3. Оздобити сумку (будь-яким способом).

Усім творчого натхнення!

17.05. - 10.05.2022

Тема. Добір матеріалів, інструментів та обладнання.

Технологічний процес виготовлення деталей виробу.

Проста і практична сумочка — майстер-клас

Таку сумку-клатч, або сумку-рюкзак ви зшиєте за кілька годин. Перш ніж шити сумку з джинсів своїми руками, необхідно привести в порядок джинси: попрати, якщо це необхідно, і повісити, не викручуючи — сушити. З однієї пари джинс можна зшити кілька сумочок! Для цієї моделі знадобиться ще вузький ремінець, шило (або товста голка), і шнур для лямок, якщо це рюкзак.

Для роботи знадобиться:

· Штанина від старих джинсів.

· Ремінець з пряжкою.

· Шило, або товста голка.

· Нитки, ножиці.

· 130-140 див. шнура під колір ременя, якщо ви вирішили зробити сумку-рюкзак.

Як зшити сумку швидко і акуратно? Не поспішайте, і не відріжте зайвого! Якщо ви зупинилися на моделі клатча, то прикиньте, якої висоти він буде в складеному вигляді, і тим самим регулюйте розмір штанини у висоту.

Відрізаємо ножицями штанину (фото 2). Краще відрізати 55-60 см, не менше.
Беремо ремінь, прикладаємо його прямо до «верху» сумки в складеному вигляді, і біля «дна» відрізаємо частина ременя з пряжкою (не менше 10 див.), (фото 3,9).
Пришиваємо ремінець до лицьової частини сумки, впритул до «дна». Штанину вивертаємо навиворіт (фото 4).
Зшиваємо вручну «дно» за обрезанному хкраю (фото 5).
Куточки потрібно зашити так, як на фото 6. Чим довше ваша рядок на фото 6, тим вже дно сумки. Якщо цей рядок не зробити — сумка вийде плоскою.
Ремінець на сумці повинен обов’язково мати можливість застібатися, якої б висоти не був клатч. Сумочка з джинсів розгортається на максимальну висоту, якщо ремінь занадто довгий — можна відрізати. Робимо отвори в паску (фото 7), і потім пришиваємо ремінь (фото 8). Ось і готова сумка з джинсів своїми руками. Якщо ви вирішили зупинитися на варіанті рюкзака — пришийте замість лямок 2 відрізка шнура ззаду сумки. Ідеально було б взяти довгий ремінь від старої сумки.
Сумочка з джинсів може бути прикрашена аплікацією, лейблами, мереживом, бісером, вишивкою, і так далі. Все, що диктує вам ваша фантазія.

Ось так пришивається нижній ремінець.

Приголомшлива печворк-сумка на кожен день

Така оригінальна сумка в стилі печворк буде добре виглядати, якщо ви візьмете клапті від декількох джинсів різного кольору. Можна додати кілька клаптів картатої тканини. Викрійка сумки, і майстер-клас — найпростіші, найскладніше в цій сумці — зробити верх з тканини від старих джинсів. Для сумки вам знадобиться 2 прямокутника 42/40 див. з будь-щільної тканини, на цей матеріал ми будемо пришивати шматочки джинси. Джинса — тканина щільна, тому можна обійтися без ущільнювача: синтепону, або флізеліну. Ручки можна зшити з поясу від джинсів, або взяти шкіряні від старої сумки.

Для роботи знадобиться:

· 2 прямокутника 42/40 див. з будь-щільної тканини.

· 2 прямокутника 42/40 див. з підкладкової тканини.

· Замок-блискавка на всю ширину сумки.

· 2 смужки з джинсової тканини 36/16 див. для денця.

· Старі джинси.

· Нитки під колір

· Лінійка, олівець.

· Клейова тканина.

· Кравецькі шпильки.

Беремо підкладку, і пришиваємо внутрішній кишеню.

Відкладаємо підкладку в бік, будемо робити лицьову частину сумки.

Малюємо для наочності малюнок на папері. Позначаємо всі клапті, щоб знати, якого вони повинні бути кольори. На основній тканині теж повинен бути малюнок — на нього ми будемо пришивати клапті. Клапті акуратно приколює кравецькі шпильками.

Поступово приколює шпильками всі клапті до основи.

Лінійкою і олівцем проводимо прямі лінії, відступивши від краю 0,7-1 див.

Пришиваємо клапті дрібними стібками до основи. На фото намальовано напрям, за яким кріпимо клапті до основи.

Ось майже закінчений особа сумки, всі клапті пришиті вручну. Круглі деталі теж прошиті ручними дрібними стібками.

Таким чином потрібно зробити 2 однакові частини нашої сумки.

До основним частинам прикладаємо частини підкладку, лицьова до лицьової. Спочатку зшиваємо верх, щоб не було необробленого краю. Оформили верх, далі будемо зшивати саму сумку. Далі, розкладаємо наше шиття, лінійкою і крейдою відступивши від краю 0,8-1 див. Креслимо прямі лінії, за якими будемо шити сумку. Прикладаємо особові та частині сумки один до одного, і складаємо шпильками. Шиємо так, щоб залишився непрошиті шматок 5-7 см, через який ми будемо виріб вивертати.

Вивернули — отримали внутрішню частину ось таку. Далі — зашиваємо діру в підкладці, загортаємо нижні кути, і пришиваємо.

Далі, беремо наші 2 смужки з джинсової тканини 36/16 див. для денця сумки. Ідеально було б всередину денця покласти пластик, наприклад: вирізати з пластикової папки, або клейонки смужку 35/15 див. Оформляємо дно, щоб ніде не було відкритих зрізів. Пришиваємо вручну всередину сумки. Можна пришити і до зовнішньої сторони — кому як подобається, тільки тоді краю треба заокруглити.

Далі — залишилося тільки оформити блискавку. Якщо хочете зробити швидше — просто ушийте її, мінімально відступивши від краю. Можна красиво оформити, наприклад, так:

От і все. Залишилося пришити ручки, які можна зробити з поясом штанів, сплести з шнура, або взяти у старої сумки.

Практична робота.

1. Повторити правила безпечної праці під час пошиття сумки:

Правила техніки безпеки з ножицями;

Правила техніки безпеки під час роботи з голкою;

Правила техніки безпеки під час роботи на швейній машині.

2. Пошиття сумки (за своїм вибором).

Усім творчого натхнення!

03.05.2022

Тема. Нове життя старим речам.

Конструювання виробу. Виконання ескізу виробу.

У природі немає ніякого сміття. Усе, створене природою, є початком чогось нового. Але ми, люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття, з яким не знаємо, що робити. Стає все менше і менше місць, де його можна розмістити, тому що люди не хотіли б жити поруч із сміттєзвалищами. Чим більше місто – тим більше звалище, і, що вище рівень розвитку, то більше слідів її діяльності у вигляді відходів залишається на Землі. І якщо сьогодні, без відходів,людське життя, на жаль, уявити ще не можна, то треба принаймні зменшити їх кількість, знизити ту шкоду, яку вони чинять усьому живому. І відповідно постає питання: чи є вихід із сміттєвих лабіринтів?

Світ не перестає захоплюватися великим модним винаходом - джинсами. У кожного в гардеробі обов'язково знайдеться улюблена пара джинсових штанів, курточка або сорочка на всі випадки життя. Але, не дивлячись на високу міцність, тканина з часом зношується, або ж модель просто виходить із моди. Не поспішайте викидати річ, адже з неї можна зробити кілька оригінальних і самобутніх сумок.

Приклади сумок:

Джинсові сумки.

Викрійки сумок.

Практична робота.

1. Підібрати модель сумки для пошиття. Фантазуємо, можна вибрати модель з Інтернету, а також екосумку.

2. Підготувати тканину зі старих речей для розкрою та пошиття сумки (можна зі старих джинсів).

3. Виконати викрійку для сумки.

4. Повторити правила безпечної праці при розкрою.

5. Виконати розкрій сумки.

Усім творчого натхнення!

26.04.2022

Тема. Нове життя старим речам.

Практична робота.

Протягом кількох уроків ми шитимемо сумку, використовуючи джинси або інший одяг.

1. Вибрати об’єкт для виготовлення зі старих речей (Розглянути варіант сумки або рюкзака зі старих джинсів чи з іншої тканини).

2. Виконати ескізи вибраної моделі та надіслати.

Усім творчого успіху!

19.04.2022

Розділ. Нове життя старим речам.

Тема. Автоматичні пристрої на виробництві та у побуті. Електрофіковані знаряддя праці та їх безпечне використання.

Як би не називали наш технічний вік - віком електроніки та віком атому - основою технічного прогресу були і залишаються машини: інформаційні, транспортні, транспортуючі та технологічні. Сучасне виробництво – це надскладне виробництво з використанням високих технологій та сучасного обладнання.

Технологічний процес - це частина виробничого процесу, що вміщує дії зі зміни стану предмета праці.

Сьогодні ми розглянемо:

- автоматизацію, комп'ютеризацію та роботизацію технологічних процесів; - застосування автоматичних пристроїв у побуті та у виробництві;

- використання методу біоніки у проектуванні.

Ви станете компетентнішими у професійному самовизначенні та навчитеся проектувати свою майбутню професійну діяльність.

Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація технологічних процесів

1. Як ви вважаєте, для чого необхідні автоматичні пристрої?
2. Чи може робот замінити людину?

Сучасний рівень і перспективи розвитку виробництва, підвищення рівня життя людей нерозривно пов'язані з автоматизацією, комп'ютеризацією та роботизацією технологічних процесів. Із кожним роком дедалі більше робіт на виробництві та в побуті виконують автоматичні пристрої та машини. Автоматизація технологічних процесів надає можливість полегшити працю людей.

Мал. Автоматичні машини і пристрої: а) пральна машина-автомат; б) торгівельний автомат; в) автоматичний вимикач електричного струму

Автоматизація — це напрям розвитку сучасної техніки і технологій, який характеризується звільненням людини не тільки від затрат мускульної енергії для виконання рухів, пов'язаних з виробничим процесом, а й від оперативного керування відповідними пристроями, машинами і процесами.

В автоматизованих виробництвах працю людей заміняють машини-автомати, комп'ютери та роботи.

Мал. Сучасне автоматизоване виробництво на Запорізькому автозаводі

Робота автомата залежить від програми - певної послідовності дій, яку задає людина. Програма роботи автоматичного механізму чи пристрою може бути закладена в його конструкцію у механічних годинниках, терморегуляторах прасок, запобіжниках і автоматичних вимикачах електричного струму.

У машинах-автоматах, які виконують певну роботу, програма вводиться ззовні за допомогою носіїв інформації.

Робота автоматами здіснюється за допомогою елементів автоматики - блоків автоматичної системи керування, кожен із яких має своє призначення і забезпечує здійснення певних процесів. Наприклад: передавання сигналів для автоматичного ввімкнення освітлення чи сигналізації, виконання технологічних операцій з оброблення деталей виробу, відкривання або закривання водопровідного крана тощо.

Сигнали від задавального (що задає програму дій) блока передаються до керівного блока, який управляє роботою автомата і надсилає команди до виконавчого блока. Машина або механізм, яким керує елемент автоматики називається керованим об'єктом. За такого керування технологічним процесом керівний блок і об'єкт керування (керований блок) утворюють автоматичну систему керування (АСК). За принципом дії автоматичні системи керування поділяються на системи з розімкнутим і замкнутим колом впливу.

Мал. Автоматичні системи керування: а - з розімкнутим колом впливу; б - із замкнутим колом впливу.

Автоматичною системою із розімкнутим колом впливу називають таку, в якій вхідними є тільки зовнішні дії керівного пристрою. Ці дії визначені раніше і не залежать від справжнього стану керованого об'єкта або процесу. Таку систему використовують лише для керування простими процесами, які відбуваються в одних і тих самих умовах і у визначеному порядку.

Автоматичною системою із замкнутим колом впливу називають таку, в якій вхідними для керуючого пристрою є як зовнішні, так і внутрішні (контрольні) дії. Приклад замкнутої системи - автоматична система регулювання. В ній керівні дії виробляються внаслідок порівняння справжнього значення певного параметру з наперед заданим його значенням. Пристрій, що виконує функцію регулювання, називається автоматичним регулятором.

Автоматичні системи керування класифікують за принципом керування об'єктом або технологічним процесом та керівного впливу на них. У залежності від керівного впливу на об'єкт АСК поділяються на стабілізаційні, програмні і слідкуючі.

Стабілізаційна автоматична система підтримує керовану величину постійно. Наприклад, підтримування на заданому значенні температури в будинку, автомобілі, цеху та інших фізичних параметрів.

Програмна автоматична система змінює керовану величину відповідно до раніше заданої послідовності змін у часі. Наприклад, зміна температури і вологості повітря в приміщенні відповідно до заданих режимів. Програма може задаватись комп'ютерною програмою, термометром, іншими засобами.

Слідкувальна автоматична система змінює керовану величину залежно від значення системи. Така система має здатність слідкувати за змінами, які відбуваються в якому-небудь процесі. Наприклад, зміна діаметра оброблюваної деталі, її довжини тощо.

Системи автоматичного керування широко застосовують у всіх галузях промисловості не тільки для керування верстатами, а й для контролю якості оброблення деталей, їх сортування тощо.

Прикладом розімкнутого кола впливу є автоматичні лінії - сукупність машин-автоматів, які в певній послідовності, автоматично, без участі людини виконують технологічні операції. Кожен верстат, виконавши певну технологічну операцію, передає деталі іншому верстату за допомогою автоматичного пристрою. Керування автоматичною лінією, а також контроль усіх технологічних операцій здійснюється з пульта керування. Проте в разі будь-якої неполадки на автоматичній лінії вимагатиметься припинення технологічного процесу і втручання людини. Наприклад: за поломки верстата оператор технологічної лінії отримує сигнал про збій у роботі керованого об'єкта (верстата). У цьому випадку розмикається коло технологічного процесу. З пульта керування оператор автоматичної лінії повідомляє про поломку верстата наладнику, який здійснює налагодження та ремонт технологічних машин.

Для автоматичної заміни інструментів, усунення інших неполадок, налагодження технологічних процесів вже сконструйовано також такі автомати, у яких зазначені проблеми вирішуються автоматичними пристроями. Вони без втручання людини можуть замінити інструмент, що вийшов з ладу, на інший, переналагодити автоматичне виконання певного технологічного процесу тощо. Тобто сприймальний блок зафіксує певну неполадку, вибере автоматично рішення, подасть відповідну команду на керівний блок, який виконає певні дії для усунення неполадок. Такі автомати називаються автоматами з числовим програмним управлінням.

Ще більш досконалими є гнучкі виробничі системи, що забезпечують універсальність і можливість швидкого переналагодження виробництва для виготовлення нової продукції, виконання інших технологічних операцій.

Пошук нових технологій виконання тяжких, монотонних, шкідливих для організму людини робіт привів до створення промислових роботів.

Промисловий робот - це автономно функціонуюча машина-автомат, яка призначена для відтворення деяких рухових функцій людини під час виконання допоміжних і основних виробничих операцій без її безпосереднього втручання.

Незважаючи на різноманітність конструкцій, у промислових роботах можна вирізнити кілька основних функціональних елементів (мал. 46). Основа 1, за допомогою якої промисловий робот жорстко встановлюється поблизу основного технологічного устаткування, кріпиться на станині цього устаткування або переміщається по напрямних уздовж устаткування, яке обслуговується роботом. У корпусі монтуються приводи робочих органів. Корпус зв'язує всі органи робота, визначає компоновку, габаритні розміри та його функціональні можливості.

Мал. Робот із маніпулятором.

1 - основа;

2 - робочий орган;

3 - захватний пристрій.

Мал. Будова маніпулятора.

Для налагоджувальних переміщень робочого органу робота він оснащується керівним пристроєм, який формує і видає керуючі дії (команди) виконавчому пристрою відповідно до заданої програми керування.

За принципом керування промислові роботи поділяються на чотири види або, по-іншому, на чотири покоління: жорстковбудовані, програмовані, адаптивні, інтелектуальні.

Жорстко вбудовані роботи - це автомати з двома або кількома ступенями рухомості маніпулятора. Його «рука» жорстко пов'язана з технологічним устаткуванням. Такі роботи застосовують у монотонних або небезпечних для здоров'я людини умовах, а також у масовому виробництві однотипних деталей.

Програмовані роботи одноманітно повторюють рухи (команди), задані програмою, наприклад, штампування заготовок для надання їм визначеної форми.

Адаптивні роботи в ході виконання технологічної операції залежно від обставин можуть перепрограмовуватись (адаптуватись) автоматично. Наприклад, якщо до верстата надійшла заготовка, що має відхилення в розмірах, робот вибраковує її і захоплює іншу заготовку.

Найдосконалішими є інтелектуальні роботи. Вони можуть аналізувати ситуації, вибирати рішення, розв'язувати задачі, навчатися. Їх ще називають роботами зі штучним інтелектом. Такі роботи застосовуються для дослідження космосу, океану, в зонах високого радіаційного забруднення. Нині такі роботи набувають широкого використання у виробництві. Вони дають можливість виготовляти якісну продукцію, знижувати її собівартість, виконувати різні виробничі операції в недоступних для людини місцях, можуть самостійно контролювати технологічні процеси та вибирати необхідні рішення. За такими роботами майбутнє.

Залежно від призначення роботи умовно поділяють на промислові, сільськогосподарські, медичні, військові, космічні та інші. У всіх випадках робот — це машина, яка виконує технологічні операції, подібні до тих, що й людина, але без її участі. При цьому оператор спостерігає за її роботою і при необхідності контролює її виконання, вдосконалює технологічний процес.

Наприклад, на автомобільних заводах роботи виконують зварювальні операції, фарбують автомобілі, транспортують їхні складані одиниці. У лікарнях медичні роботи допомагають виконувати складні хірургічні операції, рятувати найдорожче - життя і здоров'я людей. Космічні роботи досліджують інші планети та неосяжний космічний простір.

Механічна система робота може виконувати функції, подібні до тих, що виконує рука людини. У техніці вона має назву маніпулятора.

Мал. Використання маніпулятора у виробництві

До безперечних переваг сучасної „механічної руки” треба віднести те, що вона без утоми може велику кількість разів здійснювати одні й ті ж операції, не допускаючи похибок.

Із застосування промислових роботів, які замінили людину на операціях, завантаження та розвантаження, транспортування заготовок і деталей між верстатами, заміни інструментів на верстатах, контролю оброблених деталей та їх складування почалося створення гнучких виробничих систем. Вони можуть автоматично переналагоджувати всі об'єднані між собою технологічні машини та устаткування в разі переходу від випуску одного виробу до іншого.

Гнучка виробнича система (ГВС) - комплекс технологічного і допоміжного устаткування, пов'язаного єдиною системою автоматичного керування з комп'ютера для виконання різних технологічних операцій.

Використання гнучких виробничих систем, автоматизація, комп'ютеризація та роботизація технологічних процесів надають можливість виготовити більше продукції вищої якості з мінімальними затратами фізичної енергії людини в умовах безпечної праці. Тому завданнями сучасного підприємства є його автоматизація та запровадження нових технологій виробництва з використанням промислових роботів та комп'ютерної техніки.

Вже сконструйовано роботи, якими можна обладнати робоче місце будь-де. Вони можуть обстежувати мінні поля, проводити розвідку, виконувати роботу в забрудненій радіацією місцевості, заступати руки людини.

Мал. Робот-дрон

Мал. Біонічний маніпулятор

Роботи та інші машини-автомати також можуть виконувати різні домашні справи: мити посуд, прати, сушити білизну, прасувати, допомагати у створенні комфортних умов життя.

Дедалі ширше застосування в технологічних процесах виробництва та в побуті знаходить комп'ютерна техніка.

Комп'ютери застосовуються на всіх етапах сучасного виробництва — від проектування виробу до його реалізації.

Застосування комп'ютерів на етапі проектування виробу вивільняє людей від виконання ескізів і креслеників, надає можливість суміщати роботу дизайнера, конструктора, кресляра і технолога.

На основі комп'ютерної техніки створено креслярсько-графічні автомати, які швидко і точно виконують кресленики. Автомат об'єднує комп'ютер, пристрій для введення графічної інформації, графічний дисплей, принтер і електромеханічний графопобудовник. Автоматизоване робоче місце (АРМ) надає змогу вивільнити людину від виконання малопродуктивних операцій та автоматизувати проектно-технологічні роботи.

Людино-машинний комплекс, який забезпечує поєднання знань, досвіду, винахідливості людини та роботу комп'ютера з метою автоматизації проектування і вивільнення на основі цього людини для творчих процесів, називається системою автоматизованого проектування (САПР).

Автоматизація проектування прискорює розроблення конструкторської документації та підготування виробництва і підвищує якість роботи.

Автомат, автоматизація, комп'ютеризація, роботизація, робот, маніпулятор.

СЛОВНИК НОВИХ ТЕРМІНІВ

Автомат - пристрій, машина, апарат або прилад, що діє без участі людини.

Робот - повністю автоматизована машина, призначена для заміни людини у виконанні робіт.

Робот-маніпулятор - різновид робота, що заміщає людину у виконанні певних технологічних операцій у виробничому процесі.

Маніпулятор - пристрій, що копіює рух пальців, заступає руки людини та управляється на відстані в разі неможливості безпосереднього контакту людини з об'єктом (заготовкою, речовиною, деталлю тощо).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Наведіть приклади автоматизації, комп'ютеризації та роботизації технологічних процесів.
2. Які є види роботів? Де вони застосовуються?
3. Для чого застосовуються автоматичні пристрої?
4. Яке призначення має маніпулятор?
5. Яких переваг у виготовленні виробів можна досягти завдяки автоматизації виробництва?

Практична робота

1. Проаналізуйте технологію виготовлення одного з комплексних виробів (сувенірної продукції, іграшки, сумки тощо).

2. Запропонуйте, які технологічні операції можна механізувати, автоматизувати чи виконати за допомогою комп'ютера під час виготовлення комплексного виробу.

3. Які технологічні машини знадобляться для запропонованої вами технології виготовлення комплексного виробу?

4. Запропонуйте проект маніпулятора-робота, який міг би передавати заготовки від одного робочого місця до іншого.

Для найдопитливіших

Автомат - у перекладі з грец. означає самодіючий. У Стародавній Греції так називали механізми, пристрої, іграшки, які могли самостійно, без явної участі людини виконувати певні дії.

Слово „робот” першим вжив у 1920 році чеський письменник Карел Чапек у творі „РУР” (Россумські універсальні роботи). Воно походить від слова робота, що чеською та українською мовами звучить однаково. У творі „РУР” батьки створили людиноподібну істоту, здатну служити людям. Цю істоту було названо „роботом”.

Конструктори сучасних роботів прагнуть, щоби він виконував якомога більше рухових функцій із загалу тих, що притаманні людині. Спробуйте уявити таке: під кутом зору механіки руку людини можна визначити як просторовий багатоланковий шарнір із числом ступеней рухомості, що дорівнює 27. Механічна система робота також є багатоланковим механізмом. Для промислових роботів оптимальним варіантом числа ступенів рухомості маніпулятора є число 6.

Мал. Ступені рухомості руки людини та маніпулятора робота

У більшості промислових роботів три ступені рухомості (1—3) використовуються для переміщення або перенесення деталей, а інші три (4—6) - для установлення їх у певній орієнтації для оброблення чи виконання визначеної роботи. За аналогією з рукою людини маніпулятор робота складається з механічного плеча, передпліччя та зап'ястя з кистю, на якій закріплюються змінні робочі інструменти.

Мал. Віктор Михайлович Глушков

Вагомий внесок у розвиток автоматизації виробництва в Україні зробив Віктор Михайлович Глушков (1923— 1982). Він — основоположник інформаційних технологій в Україні. Під його керівництвом вченими Інституту кібернетики Національної академії наук України було розроблено теорію автоматів та електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем керування та систем оброблення даних.

Домашнє завдання: Виконати ескізи 3-х різних виробів, виготовлених зі старих джинсів (сумка, іграшка, сувенір, килимок, корисні речи…).

12.04.2022

Тема. Остаточна обробка кавової іграшки. Захист проекту.

Сьогодні ми підготуємось до захисту проекту. Кожен творче презентує свій проект.

ПЛАН ВИСТУПУ НА ЗАХИСТІ проекту.

1. Назва творчого проекту.

2. Мета проекту.

3. Аргументація вибору теми.

4. Завдання, які вирішуються: конструктивні:

а) конструкція відповідала призначенню;

б) міцна і надійна;

в) зручна у використанні; екологічні:

не забруднювала навколишнє середовище;

г)естетичні: оригінальність форми.

5.Коротка історична довідка по темі проєкту.

6.Розрахунок собівартості виробу.

7.Товарний знак.

8.Реклама.

9.Власна оцінка роботи.

Практична робота.

1.Виконати остаточну обробку виробу.

2.Виконати рекламу кавової іграшки: малюнок і текст.

Зробіть фото вашої і реклами до неї та надішліть мені на пошту.

Усім натхненної праці!

05.04.2022

Тема. Виготовлення кавової іграшки. Декорування іграшки.

1. Підготувати матеріал та інструменти для декору іграшки.

2. Виконати декорування кавової іграшки.

3. Перейти за посиланням та переглянути відео:

https://www.youtube.com/watch?v=W3FIu1UN4fo

Усім натхненної праці!

29.03.2022

Тема. Виготовлення кавової іграшки. Пошиття іграшки.

1. Повторити правила безпечної праці з ножицями та голкою.

2. Виконати пошив іграшки.

3. Перейти за посиланням та переглянути відео:

https://www.youtube.com/watch?v=nku8phxomFk

Всім натхненної праці!

22.03.2022

Тема. Виготовлення кавової іграшки. Розкрій іграшки.

1. Повторити правила безпечної праці з ножицями та голкою.

2. Підготувати матеріал та інструменти для розкрою іграшки.

3. Підготувати тканину, лекало іграшки.

4. Виконати розкрій іграшки.

5. Перейти за посиланням та переглянути відео:

https://www.youtube.com/watch?v=-IP0SoaBj4E

Усім натхненної праці!

01.02.2022

Тема. Технологічний процес вишивки стрічками.

Вишивка стрічками – одне з найзахоплюючих видів рукоділля, яке в наш час стає дуже популярним. Для вишивання стрічками сьогодні без труднощів можна придбати все необхідне – в магазинах широкий вибір стрічок всіх кольорів та фактур, а в якості канви підійде найрізноманітніша тканина. Вишивка стрічками не потребує складних пристосувань і великих попередніх витрат. До того ж тут застосовуються прості і всім відомі прийоми вишивки. Особливості вишивки стрічкам в тому, що вона надає малюнку об’ємності. За рахунок того, що стрічка набагато ширша від нитки, вишивка не займає багато часу, а результат перевищує ваші очікування. Оригінальністю, своєрідністю, незвичністю відрізняються моделі, вишиті стрічками. І навіть найпростіше плаття, звичайна блузка чи сумочка можуть перетворитися в святкові і неповторні, варто тільки застосувати голку, стрічки, умілі руки і трохи фантазії.

Подивіться майстер-клас з виконання елементів вишивання стрічками:

https://www.youtube.com/watch?v=NN5WP5hwa9Q

Подивиться майстер-клас з виконання Троянди та Листя квітки стрічками:

https://www.youtube.com/watch?v=0W5ebLxrkqs&t=1288s

Практична робота.

1. Під час роботи дотримуватися правил безпечної праці під час вишивання.

2. Вишити квітку Дзвіночок. Для чого проглянути майстер-клас:

https://www.youtube.com/watch?v=_iY9gkro5g0

3. Контроль за якістю виконуваних робіт.

Домашнє завдання.

1. Вишити Троянду зі стеблом та листям.

2. Вишити квітку Дзвіночок.

16.11.2021

Тема. Технологічний процес виготовлення в’язаного виробу.

Ми продовжуємо в’язання виробу спицями. І ознайомимось з технологією в’язання це одного виробу, який нас буде зігрівати взимку.

Слово шарф пішов від французького слова Écharpe або ж німецького Schärpe, а шалик від німецього Schal. І вони всі мають іншомовне походження.

Сам предмет з’явився давно і мав різне значення у житті людини.

У Древньому Римі це був невеликий продовгуватий шмат тканини, який носили легіонери римської армії, аби витерти спітніле обличчя. Його називали Sudarium і носили зав’язаним на шиї.

Прототипом шарфа була і Sudra — стародавній еврейський головний убір. Він був схожий на сучасну куфію ( чоловічу головну хустинку, яка популярна в арабських країнах) або тюрбан (популярний на території Північної Африки, Індії та Середньої Азії).

Шарфи також носили при імператорі Чен, щоб визначити ранг військового або посадовця.

Більш популярним шарф став при Луі XIV. Солдати короля носили білі хустинки, а солдати кардинала Мазаріні — зелені.

Сьогодні шарфи бувають різноманітних форм, їх носять як жінки, так і чоловіки. Його одягають і для краси, і щоб зігрітися.

Види шарфів:

шаль — вона може бути вовняна, бавовняна чи з шовку. Її зазвичай носять на плечах і нагадує вона велику хустину.

палатин — накидка на голову, у вигляді широкого, довгого шарфа, яким можна укутатися по самі лікті.

парео — нею прикривають стегна у спекотну погоду.

пончо — накидка на плечі з вирізом для голови

снуд (шапка-шарф, шарф-хомут)- нині дуже популярний — це кільцевий шарф, яким можна укутати шию разом з головою в холодну пору.

слінг-шарф, на якому носять немовля.

арафатка (куфія)

горжетка — хутряна накидка

шарф-скейч — нагадує снуд, але з блискавкою на шиї

бактус — шарф-косинка — менший за шаль, але більший за бандану.

Шарф у формі трикутника або бактус прийшов у сучасну моду з традицій північних країн. Батьківщиною аксесуара вважаються Данія та Норвегія, де такі хустки носили добре забезпечені люди. Спочатку бактус шили з шматочків тканини. Додатково шарф багато прикрашався різним декором – пензликами, намистом і навіть дорогоцінними каменями.

Зараз бактус в’яжуть спицями, використовуючи зрозумілі схеми та описи. Додаткові прикраси допомагають зробити цей шийний аксесуар ошатним прикрасою практичного будь-якого костюма, як повсякденного, так і для святкового виходу.

Що ж такого особливого в цьому з виду простому хустці:

· По-перше, це відмінний аксесуар для будь-якого гардероба. Зимовий шарфик красиво захистити господаря/господарки від холоду і вітру. Річний бактус прикрасить легкий гардероб і захистити від сонячних променів. Популярний сьогодні шарф — бактус — модель у вигляді трикутника

· По-друге, універсальний аксесуар — підходить як чоловікам, так і жінкам.

· По-третє, існує величезна різноманітність моделей на будь-який смак. Поєднання властивостей шалі та хустки створює незліченну кількість форм і видів.

· Простота виконання. Навіть починаюча рукодільниця за допомогою схем і описів може зв’язати основні моделі. А при певному навику, з допомогою простих схем можна створити свої власні шедеври з унікальним декором.

Моделі-аналоги бактусів.

1. Бактуси, в’язані гачком

2. Бактуси, в’язані спицями

Переглянте мастер-клас «В’язання бактуса спицями» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=rbqAPz98BTg&list=RDCMUCeeDXPd5PcpuReK4IEoOeaQ&start_radio=1

Практична робота.

1. Дотримання правил безпечної праці при роботі зі спицями.

2. В’язання обраного виробу.

3. Розміри вироби, матеріали, інструменти

Кінцевий розмір виробу може бути від 1 до 2 метрів. Ширина зазвичай становить 30 см, в той же час зустрічаються вироби шириною до 0,5 м. Для в’язання бактуса схеми та описи легко знаходяться у вільному доступі. На основі базових моделей можна самому винаходити різні візерунки і грати з кольором ниток.

Із-за об’єму вироби для в’язання використовують зазвичай кругові спиці. При виборі спиць обов’язково потрібно звернути увагу на гладку поверхню самих спиць, а також на плавність переходу спиці в лісочку.

Для в’язання бактуса підходять кругові спиці

У випадку, якщо перехід буде занадто різким, в’язання не зможе плавно ковзати по спиць, і буде дратувати сам процес в’язання. Доведеться відволікатися на штучно пересування в’язання на кожному ряду.

На один виріб залежно від моделі може знадобиться від 100 до 300 м ниток. Нитки беруть переважно натуральні бавовняні або шовкові для легких моделей.

А для теплих виробів краще вибирати нитки з додаванням вовни. Окремо потрібно звернути увагу на вагу ниток, інакше виріб з ніжного і повітряного може перетворитися в грубий шарф.

Домашнє завдання.

В’язання обраного виробу.

09.11.2021

Тема. Технологічний процес виготовлення в’язаного виробу.

Сьогодні ми з вами розглянемо як можна зв’язати капці спицями дуже простими технологіями.

Моделі капців:

Подивіться кілька майстер-класів з «В’язання капців»:

https://www.youtube.com/watch?v=y8FMp5vbDlU

https://www.youtube.com/watch?v=MdcPszz4X44&t=5s

https://www.youtube.com/watch?v=3TicXOcRLO0

https://www.youtube.com/watch?v=mNNJeX4mBac&t=26s

Такі в’язані шкарпетки завжди можна піднести в подарунок своїм близьким і друзям. Вони, напевно, не залишаться байдужими!

Практична робота.

1. Дотримання правил безпечної праці при роботі зі спицями.

2.а)Кому сподобалися в’язані капці, вибираємо модель і починаємо в'язати.

б)Підбір пряжі та інструментів.

Потрібно приготувати пряжу можна вовняну, або напіввовняну для зимових капців і бавовняну для теплої пори року. Також знадобляться спиці, гачок. Спиці потрібно вибирати по діаметру рівні діаметру ниток пряжі. Ще потрібен сантиметр і ножиці.

в) Коли основа для капців готова, збираємо його.

3. В’язання обраного виробу.

Домашнє завдання.

В’язання обраного виробу.

02.11.2021

Тема. Технологічний процес виготовлення виробу.

Що може бути краще в холодну пору року, ніж пара теплих в’язаних шкарпеток? Техніка їх в’язання завжди задіювала 5 спиць. Сьогодні ми розглянемо в’язання шкарпетки на двох спицях.

І СПОСІБ

Вам знадобиться:

нитки бажаних кольорів,

пряжа бажаних квітів,

2 спиці,

сантиметрова стрічка.

Технологічна картка «В’язання шкарпетки на 2 спицях».

1. Для того, щоб виріб ідеально сидів на нозі, потрібно точно знати розмір ноги та висоту підйому. Також визначьтеся з висотою самої шкарпетки.

2. Робота починається з підготовки заднього боку манжету. На обидві спиці наберіть 22 петельки. Пров’яжіть 4 сантиметри гумки, чергуючи лицьову і виворітну петлю.

3. Ще 4 сантиметри пров’яжіть лицьовою гладдю. Все, задня частина виробу готова.

4. Тепер беремося до п’ятки. Для її формування під час в’язання в кожному рядку пропускайте другу, третю і дві передостанні петлі. Робіть це, поки у вас не залишиться 12 петель в рядку. Далі необхідно розширювати роботу, збільшуючи розміри полотна.

Починай ряд, пров’язуючи першу лицьову петлю кожного ряду з краєвої петлі попереднього, поки у вас знову не залишиться 22 петельки — так ви сформуєте низ п’яти.

5. Пров’яжіть низ виробу лицьовою гладдю, це приблизно 8 сантиметрів (залежить від розміру стопи). Задня частина і стопа готові.

6. Носок сформуйте так само, як і п’яту: забирайте петлі до 12, а після додавайте до початкової кількості. В’яжіть верх носка 8 сантиметрів, в кожному лицевому рядку поєднуючи перші та останні петлі з боків. При такому в’язанні з’єднується низ із верхом шкарпетки та виріб набуває завершеного вигляду.

7. Пров’яжіть 4 сантиметри передньої частини підйому лицевою гладдю, поєднуючи з задньою частиною шкарпетки так само, як верх з низом. Тепер зв’яжіть 4 сантиметри манжета-гумки.

8. Таким способом зв’яжіть другу шкарпетку.

ІІ СПОСІБ

Переглянте відеофільм за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=d4RNFVJyO3I

Практична робота.

1. Дотримання правил безпечної праці при роботі зі спицями.

2. В’язання обраного виробу.

Домашнє завдання.

В’язання обраного виробу.

26.10.2021

Тема. Технологічний процес виготовлення виробу.

Пригадайте...

Які інструменти та матеріали потрібні для в'язання виробів?

Наведіть приклади декоративних виробів чи одягу, вив'язаних спицями.

Яку пряжу можна рекомендувати для в'язання спицями?

Як дібрати нитки для в'язання спицями?

Ви вже достатньо дізналися про способи та техніки в'язання. Також ви ознайомлені з матеріалами та інструментами для в'язання.

Тепер ви маєте зробити відповідальний крок - почати в'язати виріб. Яку модель обрати? Напрямами для вибору:

вироби інтер'єрного призначення;

головні убори й аксесуари;

в'язані вироби для рук і ніг;

одяг.

Перед початком роботи зверніть увагу на особливості всіх етапів створення виробу.

В'язання мініатюр

Американська в'язальниця Алтея Кром (Althea Crome) виготовляє на спицях дуже маленькі речі в масштабі 1/12. Светри, кардигани, рукавиці, шкарпетки та шапочки Алтея в'яже з найтоншого шовку для шиття, виконуючи на виробах дивовижні малюнки, навіть копії відомих творів живопису. Майстриня використовує для спиць тонкий полірований хірургічний дріт. На одному дюймі (2,54 см) їй вдається вмістити 80 петель.

АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ В'ЯЗАНОГО ВИРОБУ

Виріб:

назва;

призначення.

Добір матеріалів та інструментів:

пряжа;

спиці;

додаткові інструменти.

Добір візерунків і схем:

візерунок;

схема візерунка.

Особливості виготовлення виробу:

техніка в'язання;

початковий ряд;

пруг (крайка);

закриття петель.

Визначення розмірів виробу (за потреби):

зняття мірок;

прибавки;

побудова кресленика.

Визначення щільності в'язання:

виготовлення зразка;

розрахунок щільності;

обчислення кількості петель за розмірами виробу.

Виготовлення виробу:

початковий ряд;

основна частина (за описом чи схемою);

допоміжні частини (за наявності);

волого-теплова обробка частин виробу (за потреби).

Оздоблення виробу:

вибір техніки;

добір матеріалів та інструментів;

технологічна послідовність.

Остаточна обробка:

остаточна волого-теплова обробка;

догляд;

зберігання.

Як виготовити в'язаний виріб.

Послідовність в'язання виробу ми продемонструємо на прикладі виготовлення зимового двоколірного шалика.

1. Зимовий двоколірний шалик.

2. Добір матеріалів та інструментів:

- пряжа - 40 % альпака, 60 % вовна (ластер) - 100 г, 300 м. Пряжа м'яка, пружна, добре тримає форму, не линяє, зберігає тепло.

Витрата: 100 г коричневої та 100 г світло-сірої пряжі;

- спиці - кругові № 2,5 і № 3;

- додаткові інструменти - трикотажна голка з тупим вістрям, гачок № 3,5.

3. Добір візерунків і схем:

- візерунок - гофрована пишна резинка, яка завдяки м'якості й еластичності відмінно підходить для в'язання шаликів;

- схема візерунка - шалик в'яжуть у незвичній техніці: у деяких рядах в'язання не перевертається, а пересувається з одного краю спиці на інший, тому вив'язати візерунок можна тільки на кругових спицях.

Схема візерунка

4. Особливості виготовлення виробу:

- техніка в'язання - візерунок «гофрована пишна резинка»:

1-й ряд, коричневим: всі петлі лицьові;

2-й ряд, сірим (лицьовий бік): 1 пружкова лицьова, * пров'язати 1 лицьову на один ряд нижче, 1 лицьова *. Роботу не перевертати, пересунути петлі на інший край спиці;

3-й ряд, коричневим (лицьовий бік): 1 пружкова виворітна, * 1 виворітна, 1 виворітну пров'язати на один ряд нижче *, 2 виворітні. Роботу повернути;

4-й ряд, сірим (виворітний бік): 1 пружкова виворітна, * 1 виворітну пров'язати на один ряд нижче, 1 виворітна *. Роботу не повертати, пересунути петлі на інший край спиці;

5-й ряд, коричневим (виворітний бік): 1 пружкова лицьова, * 1 лицьова, 1 лицьову пров'язати на один ряд нижче *, 2 лицьових. Роботу повернути.

Візерунок повторювати з 2-го до 5-го ряду;

- початковий ряд - для в'язання виробу набираємо непарну кількість петель класичним способом;

- пруг (крайка) - щоб смужки візерунка не спотворювалися, на початку ряду пружкові петлі не знімаємо, а пров'язуємо;

- закріплення петель - петлі останнього ряду закриваємо голкою, при цьому не сильно затягуючи (див. «Як закріпити петлі кетельним швом», с. 78).

5. Визначення розмірів виробу:

- довжина - 180 см, ширина - 17 см.

6. Визначення щільності в'язання:

- виготовлення зразка - набираємо 25 петель і в'яжемо 30 рядів візерунка;

- розрахунок щільності - по горизонталі: 23 петлі становить 11,2 см (пружкові петлі не враховуємо), щільність в'язання 23 : 11,2 = 2,05 петлі в 1 см;

- обчислення кількості петель за розмірами виробу: 17 см (ширина шалика) х 2,05 (щільність в'язання) = 35 петель.

7. Виготовлення виробу:

- початковий ряд - набираємо 35 петель на спиці № 3 (на півномера більші, ніж основні, щоб край виробу не був затягнутим);

- основна частина - переходимо на основні спиці № 2,5 і в'яжемо 180 см основним візерунком;

- волого-теплова обробка - розправляємо шалик і пришпилюємо його до м'якої основи. Добре зволожуємо з пульверизатора й залишаємо для висихання.

8. Оздоблення виробу:

- вибір техніки - прикрасимо шалик пишною довгою бахромою (довжина - 11 см у готовому вигляді);

- добір матеріалів та інструментів - знадобиться приблизно 20 г пряжі. Можна зробити бахрому коричневою або сірою, а можна і строкатою, чергуючи китиці з коричневої та світло-сірої пряжі;

- технологічна послідовність - нитку зеленого кольору завдовжки 110 см складаємо вчетверо. Нитку в чотири складання перегинаємо навпіл, виходить петелька. Вводимо гачок під пружкову петлю в'язаного полотна, захоплюємо ним петлю, витягуємо і затягуємо у вузол. Бахрому підрівнюємо, ширина в готовому вигляді - 10-11 см.

9. Остаточна обробка:

- прання, прасування і зберігання .

Виготовлення бахроми.

Як визначити щільність в'язання.

Щоб розрахувати кількість петель, потрібну для виготовлення виробу, необхідно визначити щільність в'язання, яка залежить від товщини пряжі та спиць, візерунка й індивідуальної техніки в'язання.

• Щільність в'язання - це кількість петель по горизонталі та рядів по вертикалі, яка міститься в одиниці довжини полотна.

Для визначення щільності в'язання потрібно виготовити зразок обраного візерунка. З однієї пряжі на спицях різних номерів зразки вийдуть з різною щільністю. Вам, можливо, знадобиться вив'язати кілька зразків, щоб остаточно визначитися з номером спиць, які дадуть бажану щільність в'язання.

Таблиця 1. Мінімальна кількість петель (Кп) і рядів (Кр) для в'язання зразка

Таблиця 1. Мінімальна кількість петель (Кп) і рядів (Кр) для в'язання зразка

Товщина пряжі	Кп	Кр
Тонка	40	48
Середня	32	40
Товста	28	36
Пишна	26	34
Об'ємна	24	32

Крок 1. Вив'яжіть зразок розміром 10x10 см. Використовуйте таблицю 1, щоб визначити мінімальну кількість петель і рядів для пряжі різної товщини.

Крок 2. Виперіть зразок. Не пропустіть цей крок! Ви будете здивовані, побачивши, як змінився розмір зразка. Ви з'ясуєте, що стається з пряжею під час прання, як змінюються візерунки і зовнішній вигляд полотна.

Сушіння випраного зразка

1. Помістіть зразок у теплу або холодну воду на 10-15 хв, ретельно видавлюючи пухирці повітря з волокон пряжі.

2. Обережно відіжміть воду, не скручуючи зразок, а стискаючи його в руках.

3. Розкладіть зразок на рушник і скрутіть валиком, видавлюючи надлишок води. Перекладіть вологий зразок на сухий рушник.

4. Розправте зразок, щоб розрівняти ряди і петлі, закріпіть його за допомогою шпильок з нержавіючої сталі. Дайте йому повністю висохнути.

Крок 3. Зробіть потрібні виміри і розрахунки. Для точності вимірювання використовуйте лінійку, а не сантиметрову стрічку для зняття мірок.

Визначення щільності в'язання: а - по горизонталі; б - по вертикалі

• Пружкові петлі, початковий та останній ряди під час визначення щільності зразка не враховують.

Кількість петель у зразку поділіть на ширину зразка - одержите щільність в'язання по горизонталі (Пг). Обчислюйте з точністю до одного-двох знаків після коми; такий розрахунок буде більш правильним.

Потрібна кількість петель для початку в'язання дорівнює добутку розміру деталі по ширині та щільності в'язання.

Щільність в'язання по вертикалі (Пв) визначте аналогічно. Якщо крайка зразка оформлена косичкою, кількість рядів зручно рахувати пружковими петлями: одна пружкова петля утворюється двома рядами.

Як закріпити петлі кетельним швом

Цей еластичний трикотажний шов можна застосувати для закріплення петель останнього ряду, якщо потрібно отримати еластичну крайку.

1. Петлі останнього ряду залиште на спиці.

2. Робочу нитку відірвіть від клубка, залишивши таку її довжину, яка дорівнює трьом довжинам ряду. Засиліть нитку в голку.

3. Голку введіть у першу петлю з лицьового боку, протягніть через петлю нитку і зніміть її зі спиці. Другу петлю пропустіть, залишаючи її на лівій спиці. Голку введіть у третю петлю з виворітного боку і протягніть робочу нитку через петлю.

4. Голку введіть у другу петлю з лицьового боку, виведіть у четверту і т. д.

5. Поступово знімайте закріплені петлі зі спиці.

Закріплення петель кетельним швом

Практична робота

ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ В'ЯЗАННЯ

Матеріали та інструменти: спиці, нитки, ножиці, лінійка.

Послідовність виконання роботи

1. Організуйте своє робоче місце.

2. Доберіть нитки та спиці для в'язання.

3. Наберіть на спиці таку кількість петель, яка відповідає товщині вашої пряжі.

4. Вив'яжіть зразок панчішною в'язкою розміром 10x10 см.

5. Зразок пропрасуйте через вологу бавоняну тканину.

6. Визначте щільність в'язання по горизонталі (Пг):

1) лінійкою виміряйте ширину зразка в сантиметрах;

2) кількість петель поділіть на ширину зразка (пружкові не враховуйте).

7. Визначте щільність в'язання по вертикалі (Пв):

1) лінійкою виміряйте висоту зразка в сантиметрах;

2) кількість рядів у зразку поділіть на висоту зразка (початковий ряд і ряд закриття петель не враховуйте).

8. Результати запишіть у таблицю.

Ширина зразка

Кількість петель у зразку

Щільність в'язання по горизонталі (Пг)

Висота зразка

Кількість рядів у зразку

Щільність в'язання по вертикалі (Пв)

9. Оцініть власну роботу.

10. Приберіть робоче місце.

11. Роботу виконуйте, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення:

1. Яка послідовність добору інструментів і матеріалів для в'язання?

2. Як правильно дібрати пряжу для в'язання?

3. Що таке щільність в'язання? Як її визначити?

4. Яка послідовність виготовлення в'язаного виробу?

Творче завдання:

Користуючись інформаційними джерелами, доберіть вироби, для виготовлення яких можна використати залишки пряжі. Обґрунтуйте вибір і зробіть презентацію. Виготовте вироби за власним вибором.

Домашнє завдання.

1. Вибрати виріб для виготовлення.

2. Виконати розрахунок петель для виготовлення виробу.

3. Підготувати необхідні матеріали та інструменти для наступного уроку для виготовлення власного в’язанного виробу.